Стягнення збитків з директора: вигадка чи правда?

Стягнення збитків з директора: вигадка чи правда?

Ведення господарської діяльності в Україні є не тільки прибутковою, але і досить ризиковою справою. У таких ситуаціях просто необхідно оточити себе надійною і відповідальною командою. Але як поводитися, якщо команда не виправдала очікувань, а в центрі "апокаліпсису" на підприємстві опинився директор?

Тут варто згадати про те, що до 2016 року питання це чинним законодавством регулювався мінімально, а законодавець розводив руками зі словами «бачили очі, що руки брали».

А потім асоціація з Європейським союзом, адаптація національного законодавства під його норми і принципи, необхідність залучати інвестиції з-за кордону привели до усвідомлення того, що права інвесторів варто захищати.

В результаті таких подій у 2015 році Верховна Рада України прийняла України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів».

Цей закон надав право юрособам або ж їх учасникам (акціонерам), які володіють 10% і більше статутного капіталу подавати позови проти посадових осіб цього підприємства, в тому числі і проти директорів за заподіяння збитків юрособі, а точніше подавати похідні позови.

Право на пред'явлення позову про стягнення збитків з'являється у юрособи або засновників, якщо такі збитки нанесені в результаті дій посадової особи, а саме:

• з порушенням або зловживанням службовими повноваженнями;
• з порушенням процедури узгодження або прийняття рішень на підприємстві;
• з порушенням з боку директора процедури прийняття рішень на підприємстві або вчиненням дій, на яке він повинен був отримати згоди засновників;
• якщо директор отримав від засновників узгодження своїх дій, але надав їм недостовірну інформацію;
• якщо директор повинен був вжити дії або заходи, що входить в коло його обов'язків, але відмовився здійснювати такі дії або заходи.

Таким чином, учасники господарських товариств отримали реальний механізм, що дозволяє не тільки звільнити «провинився» директора, а й отримати назад свої гроші шляхом покладання на керівника персональної відповідальності.

Великим плюсом стала підсудність спорів такого характеру господарським судам, де юрособи почуваються комфортніше, ніж у районних судах.

У 2018 році був прийнятий Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», що ще більш удосконалило механізм похідного позову – тепер директор став нести відповідальність практично за всі правопорушення перед учасниками товариства та його контрагентами.

Незважаючи на те, що теоретично все виглядає цілком обґрунтовано і застосовується на практиці, похідні позови в Україні популярності не набули.

За три роки існування закону було розглянуто трохи більше тридцяти справ, одна з яких була успішною для підприємства.

Варто сказати, що негативна практика сформувалася через недотримання правил процесу його учасниками і складності доведення всіх становить збитку.

Елементи, що підлягають доказуванню в таких позовах класичні: протиправність, збитки, причинно-наслідковий зв'язок і вина.

Склад і розмір збитків визначаються в загальному порядку. Як правило, до них можуть включатися вартість втраченого майна, понесені стороною додаткові витрати, неодержаний прибуток, компенсація моральної шкоди тощо. Розмір збитків повинен бути конкретно встановлений і реально існувати на дату звернення з позовом.

Для підтвердження провини посадової особи не обов'язкова наявність вироку суду. Тягар доведення провини лежить на позивача і не може перекладатися на відповідача.

При цьому варто пам'ятати про те, що в Україні діє презумпція правомірності угоди, а законодавство передбачає свободу укладення договору.

Позивачу потрібно підкріпити свій позов належними доказами, що підтверджують неправомірні дії директора, а також його провину.

Таким чином, можна сміливо говорити про те, що законодавчо Україна вийшла на якісно новий рівень захисту підприємців та інвесторів, що, безумовно, плюс. Відсутність же позитивної судової практики, її бідність і деякі неясності можна списати на те, що закон відносно молодий і абсолютно новий для України. І якщо дати час Верховному суду підготувати свої роз'яснення, судам – «набити руку», а самим підприємцям і їх представникам – розібратися в непростій процедурі, похідні позови зможуть стати популярним і дієвим засобом для захисту бізнесу. Зараз же точно можна сказати лише одне: категорія справ з похідними позовами є однією зі складних категорій господарських справ, тому для захисту інтересів компанії потрібно вибирати грамотних юристів, які добре розбираються в господарському праві.

Якщо ви шукаєте адвоката з господарського права в Дніпрі або плануєте подати позов проти директора, який завдав вашому підприємству збитки, рекомендуємо звернутися до адвокатів нашої компанії, які нададуть професійну юридичну допомогу.