Залиття квартири сусідами: порядок дій

Мій дім – моя фортеця, чули ми не одноразово. Бувають випадки, коли вашу фортецю можуть залити сусіди зверху. Особливо це неприємно, коли ви щойно закінчили проводити ремонт. У випадку виникнення такої ситуації, як залиття квартири, може постати питання про відшкодування збитків, завданих майну в результаті залиття.

Пропонуємо декілька поряд, які допоможуть отримати відшкодування завданих збитків від винуватця залиття:

  1. Фіксування факту залиття

Першочергово, що необхідно зробити у випадку залиття вашої квартири – це зафіксувати вказаний факт. Для цього відразу після виявлення факту залиття, необхідно викликати представників балансоутримувача житлового будинку (ЖЕО, ОСББ) для складення відповідного Акту.

Форма Акту передбачена в Правилах утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005р. №76 (далі – Правила).

Для складення Акту присутність зацікавлених осіб від потерпілої та винної сторони є обов’язковою.

Відповідно до роз’яснення, наданого Міністерством житлово-комунального господарства України в листі від 29.12.2009  N 12/20-11-1975 «Щодо розміщення інформації на Урядовому порталі» в акті повинна бути відображена наступна інформація:

— дата складання акту (число, місяць, рік);

—  прізвища, ініціали та займані посади членів комісії;

— прізвище, ім’я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди;

— адреса квартири, поверх, форма власності;

— прізвище, ім’я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з    вини якого сталося залиття;

— адреса квартири, поверх, форма власності;

— характер залиття та його причини;

— завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість);

— висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Радимо слідкувати, щоб вся перелічена інформація було включена в Акт.

У випадку відмови власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття підписувати Акт, про це робиться відмітка в Акті та така відмова не впливає на чинність Акту.

Дуже часто власники квартир зволікають з викликом представників балансоутримувача житлового будинку, вважаючи, що Акт можна скласти і пізніше або він взагалі не потрібний.

Радимо не зволікати зі складанням Акту, оскільки ваші сусіди можуть усунути порушення, які призвели до залиття (замінити стояки, труби, замінити крани, тощо) і тоді довести що залиття сталося з їх вини буде складніше.

З цього приводу можна звернути увагу на висновок Верховного суду в Постанові від 23.08.2017р. № 6-2125цс16, якою суд підтримав позицію Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, який відмовив в задоволенні позовних вимог про стягнення збитків в результаті залиття.

Обґрунтовуючи свою Постанову, ВСУ звернув увагу на наступне: «… на момент обстеження в квартирі НОМЕР_3 у ванній кімнаті та на кухні витоків та розгерметизації на трубопроводах не виявлено, трубопроводи знаходяться в задовільному стані. Цей акт складений через шість місяців від імовірного затоплення, без участі обслуговуючої організації систем загального користування – Комунального підприємства «Добробут»; не містить відомостей щодо самого затоплення, зокрема дат, причин, наслідки затоплення; акт складено за відсутності самих відповідачів, що позбавляє їх можливості подання доказів на його спростування.

… позивачі не довели факту залиття їхньої квартири, оскільки належних доказів, які б підтверджували факт залиття їхньої квартири, до матеріалів справи не додано. Зокрема, позивачі не надали комісійного акта, складеного за участю представників обслуговуючої організації,  яким би було зафіксовано сам факт затоплення, а також причини затоплення та завдані пошкодження…

Отже, як бачимо відсутність Акту, в якому встановлено причини залиття та наслідки затоплення може призвести до втрати можливості отримати відшкодування збитків.

Крім Акту, не зайвим буде зробити фото стелі, стін та всіх предметів, які зазнали пошкодження в результаті залиття.

Такі фотографії будуть ще одним доказом завдання збитків та будуть оцінюватися судом разом з іншими доказами.

  1. Визначення вартості завданих збитків

Після встановлення причини залиття, необхідно визначити розмір завданих збитків.

Розмір збитків може підтверджуватися кошторисом витрат, складеним будівельною організацією, яка має відповідні дозволи, а також висновками будівельно-технічної експертизи та товарознавчої експертизи, якщо, окрім, пошкодження помешкання було пошкоджено інше майно (меблі, побутова техніка, тощо).

Відповідно до норм Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК) висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника судового процесу або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Отже, власник житла, якому було завдано збитки, має право замовити висновок експертизи до подачі позову до суду, вибравши будь-якого експерта, який володіє необхідними знаннями.

Порядок проведення експертизи регулюється Законом України «Про судову експертизу» та Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції №53/5 від 08.10.98р. (далі – Інструкція).

Відповідно до положень Інструкції основними завданнями будівельно-технічної експертизи є:

визначення вартості будівельних робіт, пов’язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо.

Предметом товарознавчої експертизи може бути визначення розміру матеріальної шкоди, заподіяної власнику майна внаслідок пошкодження цього майна (при пожежі, залитті тощо).

  1. Відшкодування збитків

Дуже часто сусіди, винні в залитті квартири, погоджуються відшкодувати збитки добровільно, однак бувають ситуації, коли винуватці не тільки відмовляються відшкодовувати витрати, а ще й заперечують свою вину в повному обсязі.

У разі не можливості досягти взаємної згоди щодо відшкодування збитків, радимо звертатися до суду.

Правові підстави для відшкодування збитків визначені в ст. 1166 ЦК, у відповідності до норм якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За правилами ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов’язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За наявності доказів, підтверджуючих факт залиття, причини залиття та вину сусідів, суди задовольняють позовні вимоги в повному обсязі.

Крім права на відшкодування збитків, потерпіла особа може розраховувати на відшкодування моральної шкоди, яка може полягати у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

 

У випадку, якщо у вас виникнуть складнощі з поданням позову до суду, пропонуємо вам звернутися до Адвокатського бюро «Альони Забари», де ви можете розраховувати на допомогу адвоката в м. Дніпро, який допоможе зібрати всі необхідні докази, подати позов та отримати реальне відшкодування завданих збитків.